на один лад

• НА ОДИН (НА ТОТ ЖЕ) ЛАД

[PrepP; these forms only; fixed WO]

=====

1. [subj-compl with copula (subj: any count noun, pl)]

⇒ (two or more people, things etc are) identical or very similar (to one another):

- the same;

- alike.

     ♦ Все твои доводы на один лад. All your arguments are the same.

2. [adv; more often used with impfv verbs]

⇒ identically or extremely similarly:

- the same way;

- in the same manner;

- (come out etc) the same.

     ♦ Женщины пели все песни на один лад - медленно, заунывно. The women sang all the songs the same way-slowly and plaintively.

gener. sur le même patron

gener. smartellare

- в лад

- не в лад

- в один лад

- идти на лад

- на один лад

- на свой лад

- настраивать на лад

- не даваться под лад

- под лад

- в ладах

- не в ладах

- на сто ладов

- в ладу

- не в ладу

- на все лады

- ругать на все лады

1) разг. (согласие, мир)

- быть не в ладах

2) (способ, манера)

- на все лады

3) муз. stop; fret (о струнных инструментах)

- петь в лад

в лад

идет на лад

на один лад

на свой лад

на тот же лад

пошло на лад

в один голос

в один конец

в один мах

в один миг

в один момент

в один прекрасный день

в один присест

все за одного, один за всех

грех один

за один присест

как один

как один человек

мерить на один аршин

мерять на один аршин

на один зуб

на один лад

на один покрой

на один уровень

ни один черт

ни один черт

номер один

один бог ведает

один бог знает

один господь-бог ведает

один господь-бог знает

один в один

один в одного

один в поле не воин

один-два и обчелся

один-два да и обчелся

один-другой и обчелся

один-другой да и обчелся

один за всех, все за одного

один за другим

один и тот же

один к одному

один к одному

один конец

один на один

один-одинехонек

один-одинешенек

один свет в окошке

один черт

один шаг

просто смех один

прямо смех один

садиться за один стол

семь бед - один ответ

сесть за один стол

смех один

смех один

1) (порядок) лад (р. ладу), полад (-ду). [Правда дає лад, творить життя на землі, кривда його руйнує (Мирний)]. Ни складу, ни -ду - ані ладу, ані складу; ні ладу, ні поладу нема. Дело идёт, пошло на (в) лад - справа в (на) лад іде, пішла, справа йде (ведеться), пішла (повелася) добре (гаразд), справа налагоджується (вирівнюється), налагодилася (вирівнялася). [Справа таки не загинула і почала вже була потроху вирівнюватись (Єфр.)]. На лад их дело не пойдёт - не піде їхня справа в лад;

2) (взаимное согласие, мир) лад, лагода, злагода, згода. [Нема ладу в нас: не можна нам укупі жити (Грінч.)]. Быть, жить в - ду с кем - бути, жити з ким у (добрій) (з)лагоді (згоді), ладнати з ким, жити з ким ладно (ладненько). [Вони вговорювали Гната помиритись з жінкою та жити з нею в злагоді (Коцюб.). Я жив у добрій лагоді з дикими звірми (Крим.)]. Быть не в -ду, не в -дах с кем - бути не в ладах, не в злагоді, (в ссоре) у гніву з ким. [Панотець з громадою у гніву (Франко)]. Они меж собою не в -ду - між ними (поміж їми) незлагода (незгода), вони не ладнають між собою (один (одна) или одно[е] з одним (з одною)). Он не в -ду с моим братом - між ним і моїм братом незлагода (незгода), він не в злагоді з моїм братом, він не ладнає з моїм братом. Никаких -дов с ним нет - з ним не можна дати собі ради, з ним ладу не доведеш;

3) муз. - лад. [Мій голос журливеє щось починає, а струни твої на веселім ладу (Л. Укр.). Заграли знов - ще гірш нема ладу! (Гліб.)]. В лад - у лад. [Робить свої скоки в лад, ритмічно (Єфр.). В лад бреніло безліч казанків (Васильч.)]. Скрипка настроена в лад - скрипку настроєно в лад (до ладу, ладно). Не в лад - не в лад. Не в лад поют - співають не в лад. На все -ды - на всі лади, на всі боки. [Покрутивши чесністю на всі боки… (Єфр.)];

4) -ды (в струнн. муз. инструменте) лади (-дів), ладки (-ків);

5) (образец) лад, (к)шталт (-ту), штиб (-бу); манір (-ру). [На німецький лад вимовляв «філологія» (Крим.). На великопанський шталт (Мова). Котляревський у своїй «Енеїді» «перелицював» стару поему на український штиб (Єфр.). Колись люди вшивали хати тільки соломою, а тепер на новий манір роблять: бляхою (Звин.)]. На свой лад - на свій лад, (к)шталт; (по своему) своїм ладом, своїм робом. [(Слов'янські племена) жили своїм ладом та звичаями (Єфр.)]. Переделывать на свой, на иной, на чужой лад - по-своєму (на своє), на инше, на чужий лад (штиб) перероблювати, на свій, на инший, на чужий кшталт повертати, (на иной лад) перекшталтовувати що. [Не можна примусити людину думати на чужий лад (Наш)];

6) см. Клёпка;

7) см. Паз.

* * *

1) лад, -у и -у; ( согласие) зла́года, зго́да

2) (способ, манера) спо́сіб, -собу, лад; кшталт, -у, мані́р, -у, штиб, -у

3) муз. лад

• НА ОДИН (НА ТОТ ЖЕ) ЛАД

[PrepP; these forms only; fixed WO]

=====

1. [subj-compl with copula (subj: any count noun, pl)]

⇒ (two or more people, things etc are) identical or very similar (to one another):

- the same;

- alike.

     ♦ Все твои доводы на один лад. All your arguments are the same.

2. [adv; more often used with impfv verbs]

⇒ identically or extremely similarly:

- the same way;

- in the same manner;

- (come out etc) the same.

     ♦ Женщины пели все песни на один лад - медленно, заунывно. The women sang all the songs the same way-slowly and plaintively.

mus. dorische Tönart (один из ладов древнегреческой музыки, вошедший в католическую церковную музыку)

1. ( subj-compl with copula ( subj: any count noun, pi)) (two or more people, things etc are) identical or very similar (to one another)

the same

2. ( adv

the same way

(пошиб, вид) манір (-ру), (к)шталт (-ту), штиб (-бу), зразок (-зка), зразець (-зця), взір (р. взору), штиль (-лю), (способ) спосіб (-собу), чин (-ну), лад (-ду). На -нер чего - на манір, на (к)шталт, на штиль, на штиб и т. д., кшталтом, штибом, способом, робом, ладом чого. [Колись люди вшивали хати тільки соломою, а тепер на новий манір роблять (Звин.). Зростив дочку на великопанський манір (Мова). Почали козаки жити на лядський кшталт (Куліш). Сорочка пошита кшталтом городянських чоловічих сорочок (Грінч.). Ламати язик на татарський штиб (Номис). Одежа шилась своїм тутешнім штибом (Основа 1862). Він співав у церкві трохи на парубоцький зразець (Н.-Лев.). Нехай люди його робом роблять, то усе добре буде (М. Вовч.). Забудинки на другий штиль (Свидн.)]. На один -нер - на один манір (кшталт, штаб, штиль, зразець). [Одежу всі шиють на один штиб (манір и т. д.)]. Все действуют на один -нер - усі роблять (чинять) одним робом (чином, способом, ладом). Каким бы -ром туда пробраться - яким-би робом (способом, чином, маніром) туди пробратися? Каким, таким -ром - яким, таким маніром (кшталтом, штибом), яким, таким способом (робом, чином), по-якому, по-такому. На французский, на турецкий -нер - на французький, на турецький лад, з-французька, з-турецька; по-французькому, по-турецькому.

* * *

1) см. манера

2) мані́р, -у, кшталт, -у, шталт, -у, штиб, -у; ( лад) лад, -у; ( образец) зразо́к, -зка́; ( способ) спо́сіб, -собу

и Итти

1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.

2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];

3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];

4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;

5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);

6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;

7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.

* * *

1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

• All men are mortal - Все люди смертны (B), Все под Богом ходим (B)

• All men must die - Все люди смертны (B), Все под Богом ходим (B), Все там будем (B)

• As the man, so his cattle - Каков пастырь, таковы и овцы (K), Каков поп, таков и приход (K)

• Best of men are but men afterward (The) - Все мы люди, все мы человеки (B)

• Don't hit (kick, strike) a man when he is down - Лежачего не бьют (Л)

• Even a wise man stumbles - На всякого мудреца довольно простоты (H)

• Every man after his fashion (own heart) - Всякий молодец на свой образец (B), Нрав на нрав не приходится (H), У всякого скота своя пестрота (У), У всякой пташки свои замашки (У), У каждой пичужки свой голо сок (У)

• Every man as his business lies - Не в свои сани не садись a (H), Не суйся в ризы, коль не поп (H)

• Every man has a fool in (up) his sleeve - Безумье и на мудрого бывает (Б), И на Машку бывает промашка (И), И на старуху бывает проруха (И), На всякого мудреца довольно простоты (H)

• Every man in his /own/ way - Вещь вещи рознь, человек человеку рознь (B), Всякая курица своим голосом поет (B), Всякий молодец на свой образец (B), Всякий поп по-своему поет (B), Всякий Филат на свой лад (B), Всяк канонер на свой манер (B), Всяк портной на свой покрой (B), Нрав на нрав не приходится (H), У всякого скота своя пестрота (У), У всякой пташки свои замашки (У), У всякой стряпки свои по рядки (У), У каждой пичужки свой голо сок (У)

• Every man is exceptional - Вещь вещи рознь, человек человеку рознь (B)

• Every man is master of his fortune - Человек сам кузнец своего счастья (4)

• Every man is nearest himself - Всякая сосна своему бору шумит (B)

• Every man is the architect of his own fortune - Человек сам кузнец своего счастья (4)

• Every man likes his own thing best - Всяк кулик свое болото хвалит (B)

• Every man must labour in his own trade - Не за свое дело не берись (H)

• Every man must pay his Scot - Всяк за себя (B)

• Every man must skin his own skunk - Всяк за себя (B), Живи всяк своим умом да своим горбом (Ж)

• Every man must stand on his own two feet - Спасение утопающего - дело рук самого утопающего (C)

• Every man must stand on his own two legs - Всяк за себя (B), Спасение утопающего - дело рук самого утопающего (C)

• Every man must walk in his own calling - Не за свое дело не берись (H)

• Every man to his business (craft) - Не в свои сани не садись a (H)

• Every man to his trade - Берись за то, к чему ты годен (Б), Ласточка лепит гнезда, пчелка - соты (Л), Не в свои сани не садись a (H), Не за свое дело не берись (H)

• Every man will have his own turn served - Всякая сосна своему бору шумит (B)

• Great men are not always wise - И на старуху бывает проруха (И)

• He that has not got a wife is not yet a complete man - Муж без жены - что гусь без воды (M)

• Let every man skin his own eel - Всяк за себя (B)

• Little man may have a large heart (A) - Мал, да удал (M), Мал золотник, да дорог (M)

• Look out for the man that does not talk and the dog that does not bark - Не бойся собаки, что лает, а бойся той, что молчит да хвостом виляет (H)

• Man born to misfortune will fall on his back and fracture his nose (A) - Если не везет, так не везет (E), Когда не везет, утонешь и в ложке воды (K), Кому не повезет, тот и на ровном месте упадет (K), На бедного Макара все шишки валятся (H)

• Man can be led but he can't be driven (A) - Не гоняй лошадь к воде, если ей пить не хочется (H)

• Man can die but (only) once (A) - Двум смертям не бывать, а одной не миновать b (Д), Один раз мать родила, один раз и умирать (O)

• Man can die but once, go ahead and give it a try (A) - Двум смертям не бывать, а одной не миновать а (Д), Чем черт не шутит b (4)

• Man can do no more than he can (A) - Выше головы не прыгнешь (B), Выше меры и конь не скачет (B), И сокол выше солнца не летает (И), Нельзя объять необъятное (H)

• Man cannot live on air (A) - И поджарый живот без еды не живет (И)

• Man cannot reel and spin together (A) - На двух свадьбах сразу не танцуют (H)

• Man cannot whistle and drink (and eat a meal) at the same time (A) - На двух свадьбах сразу не танцуют (H)

• Man in passion rides a mad (wild) horse (A) - Гнев - плохой советчик (Г)

• Man is born into trouble - От сумы да от тюрьмы не отказывайся (O)

• Man is himself again (The) - Жив курилка (Ж)

• Man is only half a man without a wife (A) - Муж без жены - что гусь без воды (M)

• Man may be down, but he's never out (A) - Упавшего не считай за пропавшего (У)

• Man may provoke his own dog to bite him (A) - Всякому терпению приходит конец (B), Терпит брага долго, а через край пойдет - не уймешь (T)

• Man once bitten by a snake will jump at the sight of a rope in his path (А) - Пуганая ворона и куста боится (П)

• Man's best friend and worst enemy is himself (A) - Человек сам кузнец своего счастья (4)

• Man shall have his mare again (The) - Все перемелется, мука будет (B)

• Man's walking is a succession of falls (A) - Век живучи, споткнешься идучи (B)

• Man was never so happy as when he was doing something - Где труд, там и счастье (Г), Рукам работа - душе праздник (P)

• Man without a woman is like a ship without a sale (A) - Муж без жены - что гусь без воды (M)

• Never hit a man when he is down - Лежачего не бьют (Л)

• No man can do two things at once - На двух свадьбах сразу не танцуют (H)

• No man can see over his height - Выше головы не прыгнешь (B), Выше меры и конь не скачет (B)

• No man can sup and blow together - На двух свадьбах сразу не танцуют (H)

• No man is always wise - На всякого мудреца довольно простоты (H)

• No man is so old, but he thinks he may /yet/ live another year - Живой смерти не ищет (Ж)

• No man is wise at all times - И на старуху бывает проруха (И)

• One man does not make a team - Артель воюет, а один горюет (A), Один в поле не воин (O)

• One man is no man - Артель воюет, а один горюет (A), Дружно - не грузно, а врозь - хоть брось (Д), Один в поле не воин (O), Один палец не кулак (O), Одна пчела не много меду натаскает (O), Одной рукой и узла не завяжешь (O), Одному и у каши не споро (O)

• One man makes the chair, and another man sits in it - Дурак дом построил, а умный купил (Д)

• One man sows and another reaps - Дурак дом построил, а умный купил (Д), Медведь пляшет, а поводырь деньги берет (M)

• One man works, and another reaps the benefits - Медведь пляшет, а поводырь деньги берет (M)

• Press not a falling man too hard - Лежачего не бьют (Л)

• So's your old man - От такого же слышу (O)

• Tell an ox by his horns, but a man by his word - Знать птицу по перьям, а молодца по речам (3)

• Unfortunate (unlucky) man would be drowned in a tea - cup (An) - Когда не везет, утонешь и в ложке воды (K), Кому не повезет, тот и на ровном месте упадет (K), На бедного Макара все шишки валятся (H), По бедному Захару всякая щепа бьет (П)

• What one man sows another man reaps - Дурак дом построил, а умный купил (Д), Медведь пляшет, а поводырь деньги берет (M)

• When a man is down, don't kick him lower - Лежачего не бьют (Л)

• When a man is down, everyone picks on him - Павшее дерево рубят на дрова (П)

• When a man is down, everyone runs over him - На кого Бог, на того и добрые люди (H)

• When a man is down, everyone steps on him - На кого Бог, на того и добрые люди (H)

• When a man is going downhill, everyone gives him a push - На кого Бог, на того и добрые люди (H)

• When a man's away, abuse him you may - За глаза и царя ругают (3), Кто кого за глаза бранит, тот того боится (K)

• Where one man goes, the mob will follow - Куда один баран, туда и все стадо (K)

• Wilful man must (will) have his way (A) - Вольному воля (B)

• Wisest man may fall (The) - И на старуху бывает проруха (И)

• You can get the man out of the country, but you can't get the country out of the man - Из хама не сделаешь пана (И), Осла хоть в Париж, а он все будет рыж (O)